Дисципліна: Медсестринство у внутрішній медицині Група: 4А сс Дата: 01.09.2022 7 семестр Науменко Т. М. Розділ: Захворювання органів травлення Лекція №1 на тему: Гострий та хронічний гастрит. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Рак шлунка
Добрий день, шановні студенти! Вітаю з початком Нового навчального року. Мої найкращі побажання у навчанні, хай Вам щастить!
Дисципліна: Медсестринство у внутрішній медицині
Група: 4А сс 7 семестр
Науменко Т. М. Дата: 01.09.2022
Розділ: Захворювання органів травлення
Лекція №1 на тему: Гострий та хронічний гастрит. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Рак шлунка
Завдання: - Уважно прочитайте лекцію.
- Вивчіть матеріал лекції.
- Дайте відповіді на питання для самоконтролю:
1. Визначення захворювань.
2. Етіологія захворювань.
3. Клінічна картина захворювань.
4. Діагностика захворювань, сучасні лабораторні та інструментальні методи.
5. Лікування та догляд. Здійснення медсестринського процесу
6. Профілактика даних хвороб.
План:
Гастрити
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.
Рак шлунка
Гострий гастрит
-це гостре запалення слизової оболонки шлунка
Класифікація гострого гастриту:
А) простий - катаральний.
Б) корозивний – патологічний процес поширюється на підслизовий шар (розвиваються ерозії, геморагії, некроз).
В) флегмонозний, який характеризується гнійним запаленням усіх шарів.
Причини гострого гастриту:
Споживання недоброякісної їжі, грубої, жирної, алкогольних напоїв, медикаментозних засобів (саліцилати, сульфаніламіди, стероїдні гормони, бутадіон), алергічна реакція на (яйця, рибу); гострим гастритом супроводжуються гострі інфекційні захворювання (грип, скарлатина, кір), нервово-психічні перенапруження.
Гострий гастрит є одним із основних проявів харчової інфекції.
Патогенез гострого гастриту:
Етіологічні чинники призводять до подразнення слизової оболонки шлунка і до розвитку запалення.
Клінічні ознаки гострого гастриту :
Розвивається через 6-8 годин після потрапляння подразника. Скарги на втрату апетиту, поганий присмак у роті, нудоту, слинотеча, блювання, біль в епігастрії, підвищення температури. Хворі бліді, холодний піт, пульс частий, язик обкладений білим або брудним нальотом, неприємний запах з рота. Під час пальпації живота біль в епігастрії
Симптоми колапсу і шоку
Під час гастроскопії – гіперемійована слизова оболонка, вкрита товстим шаром слизу, іноді крововиливи, ерозії.
Рентгеноскопія - рельєф не змінений.
Перебіг: може закінчуватись одужанням або перейти в хронічну форму.
В клінічному аналізі крові – збільшення лейкоцитів, ШОЕ- підвищене.
Ускладнення гострого гастриту:
Кровотеча
Аспіраційна пневмонія
Перфорація
Перитоніт
Гостра ниркова недостатність
Принципи лікування гострого гастриту:
1-2 дні голод. Дозволяють тільки пити чай, рисовий відвар, соки цитрусових. Постільний режим у перші дні. Знеболюючі. Промивання шлунку: при отруєнні кислотами у воду додають окис магнію, молоко, білок, а при отруєнні лугами – слабким розчином оцтової або лимонної кислоти.
Промивання проводять, якщо з моменту отруєння минуло не більше 30 хв., в\в вливання до 3л: розчин глюкози 5%-до 1л, фізіологічний розчин NaCl до 1л, розчин Рінгера до 1л, гемодез до 200-400мл.
Анальгетики
Вітаміни
Ферментні засоби
При флегмонозному гастриті призначають антибіотики.
У випадку тяжкого шоку або коли з моменту отруєння минуло декілька годин, промивати шлунок не слід. Для корекції порушень водно-електролітного обміну застосовують кровозамінники (розчин глюкози, NaCl, і інші). Для ліквідації шоку і гострої судинної недостатності вводять поліглюкін, кордіамін, мезатон.
При больовому синдромі: промедол, дроперідол, анальгін, папаверин.
Усередину хворому дають кожні 2 години по столовій ложці оливкової олії до 200мл на добу (при корозивному гастриті), кожні 30хв чайними ложками дають: молоко, вершки, сирий яєчний білок, холодне вершкове масло або альмагель А.
Принципи профілактики гострого гастриту:
Дотримання правил гігієни харчування, дотримання правил особистої гігієни працівниками харчоблоків, закладів громадського харчування, періодичні профілактичні огляди, обстеження на бацилоносійство. Раціональне харчування: уникати переїдання, споживання сумнівних страв.
Хронічний гастрит
Хронічний гастрит- це хронічне запалення слизової оболонки шлунка з перебудовою її структури і прогресуючою атрофією, порушенням секреторної та моторної функції шлунка.
Хронічний гастрит типу А – аутоімунний гастрит, часто зв’язаний з перніціозною анемією,аутоімунне захворювання з появою аутоантитіл до слизової оболонки шлунку, слизова оболонка шлунку атрофується, соляної кислоти в шлунковому вмісті немає.
- Хронічний гастрит типу В – пов’язаний з інфікуванням пілоричними
гелікобактеріями
Класифікація
1. Рання стадія хвороби без секреторної недостатності.
2. Пізня стадія з секреторною недостатністю.
3. Змішаний – атрофічний пангастрит А+В.
1)Хронічний гастрит з підвищеною і нормальною секреторною функцією.
2)Хронічний гастрит з секреторною недостатністю
- фази: загострення і ремісії
Причини хронічного гастриту:
1. Екзогенні чинники:
-порушення режиму харчування, споживання механічно, термічно і хімічно дратівливої їжі; Споживання недоброякісної їжі, грубої, жирної, алкогольних напоїв, медикаментозних засобів (саліцилати, сульфаніламіди, стероїдні гормони, бутадіон), алергічна реакція
-зловживання алкоголем;
-паління;
-застосування ліків, які подразнюють слизову оболонку шлунку;
- інфікування гелікобактеріями пілорі;
-професійні шкідливості;
-нервово-психічний стрес;
-недолікований гострий гастрит;
-харчова алергія;
2. Ендогенні чинники:
- запальні захворювання органів черевної порожнини;
- захворювання ендокринної системи;
- порушення обміну речовин;
-аутоінтоксикація(кетоацидоз, ниркова недостатність)
-генетична схильність.
-хронічні інфекції носоглотки
Патогенез хронічного гастриту:
Етіологічні чинники призводять до розвитку хронічного запального процесу з гіпертрофічними або атрофічними змінами у слизовій оболонки, порушення регенерації слизової оболонки, імунологічні реакції: поява антитіл до клітин слизової оболонки), зміна процесів регуляції шлункової секреції.
Клінічні ознаки хронічного гастриту :
Клініка гастриту з секреторною недостатністю:
Тупий біль в епігастральній ділянці через 0,5-1 год після їжі, нудота, анорексія, відрижка тухлим, бурчання, здуття живота, м’який при пальпації, проноси, язик обкладений білим або жовто-білим нальотом з відбитками зубів на бічній поверхні, неприємний присмак у роті, симптоми полівітамінозу (сухість шкіри, «заїди» у куточках рота, стоматит, випадіння волосся, трофічні зміни нігтів, блідість,схуднення, кровоточивість ясен,).Буває антено-вегетативний синдром.
Дослідження шлункової секреції – зниження базальної і максимальної гістамінової секреції: гіпохлоргідрія, ахлоргідрія.
В шлунковому вмісті-зниження вмісту соляної кислоти.
Рентгеноскопія-ознаки гіпосекреції, рельєф слизової оболонки згладжений, тонус і перестальтика послаблені, евакуація вмісту прискорена (істончення складок слизової ФГДС – атрофія слизової оболонки
Принципи лікування хронічного гастриту
із секреторною недостатністю:
1)Нормалізація режиму і характеру харчування, функціонального стану ЦНС.
2) Усунення професійних та інших шкідливих чинників, лікування захворювань, які приводять до розвитку хронічного гастриту.
3) Під час загострення-ліжковий режим. Дієта №2 на 1 місяць, при непереносимості молока – його заміняють, на подальшому – звичайний стіл з вилученням продуктів на грубу рослинну клітковину, копченостей, тугоплавких жирів, звіробою, кореня валеріани, деревія.
4)Замісна терапія- соляна кислота, натуральний шлунковий сік, пепсидил, ацидін – пепсин, абомін, плантаглюцид, лимонтар,еуфілін,ферментні препарати (фестал, панкурмен,креон, панзинорм, панкреатин, комбіцин.).
5) Обволікальні і в’яжучі рослинного походження-настій з листя подорожника, ромашки, м’яти.
6)Для поліпшення трофіки слизової оболонки застосовують препарати нікотинової кислоти-нікотинамід, компламін; метилурацил, солкосерил, вітаміни групи В, А, Е, С, аевіт, полівітаміни.
6)Цитопротектори-сукральфат, андапсин.
7)При болях і диспепсичних розладах – церукал, еглоніл, но-шпа, галідор
8)Анаболічні стероїди- нероболіл, ретаболіл, феноболіл.
9)Хлоридно-натрієві та сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієві води(Миргородська, Моршинська 29по 150 – 200 мл 3 раза на добу за 20-30 хвилин до їди в теплому вигляді..
Клініка хронічного гастриту з нормальною
або підвищеною секрецією.
Біль в епігастральній ділянці одразу після їжі або через 20-30хв після їжі, може бути голодний біль або пізній нічний; згага, відрижка кислим або повітрям,язик обкладений, схильність до закрепів.
В нормі: загальна кислотність шлункового вмісту натще 40, базальна секреція 40-60 (натще), максимальна секреція (натще) 100-120.
Лікування:
В фазу загострення призначають дієту – стіл №1а(функціонально, механічно, термічно, хімічно щадна дієта).
При ліквідації гострих симптомів хворих послідовно, через кожні 2-3 доби переводять на дієту – стіл №1б, №1.Показане дрібне, 5-6 разове харчування.
Антибактеріальна терапія –засоби, що ефективні у відношенні гелікобактерій – де-нол, тріхопол, оксацилін, фуразолідон, комбіновані препарати – «Гастростат», «Гастропак».
Схема лікування:
-препарати вісмуту-де-нол,вісмуту цитрат, бісмофальк
-антимікробний препарат-метронідазол, тинідазол
-антимікробний препарат- амоксицилін, кларитроміцин
-інгібітор протонної помпи- омепразол, ланзопразол, омез
2)Антихолінергічні засоби- метацин, гастроцепін,платифілін.
3)Антациди, обволікаючі та в’яжучі засоби – альмагель, фосфалюгель, маалокс, вікалін, вікаір.
40спазмолітики
4)У фазу затухаючого загострення показане використання лужної слабо-мінералізованої води: Нарзан (призначають її 1-1,5 год до їжі у теплому вигляді 45-55 С), Лужанська, Поляна Квасова, Свалява, Моршинська №2
Санаторно-курортне лікування поза періодом загострення (Залізноводськ).
Профілактика хронічного гастриту:
Дотримання правил гігієни харчування, дотримання правил особистої гігієни працівниками харчоблоків, закладів громадського харчування, періодичні профілактичні огляди, обстеження на бацилоносійство. Раціональне харчування: уникати переїдання, споживання сумнівних страв, вилучення продуктів на грубу рослинну клітковину, копченостей, тугоплавких жирів.
Повноцінне харчування з вилученням гострих страв , алкогольних напоїв, припинення паління, усунення професійних шкідливостей. Лікування гострих і хронічних інфекційних захворювань, гострого гастриту. Диспансерне спостереження. Санаторно-курортне лікування (Закарпаття, а при зниженій кислотності - Миргород, Моршин, Одеса.
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
-це хронічне рецидивуюче захворювання, при якому внаслідок порушення регулюючих нервових та гормональних механізмів і розладів шлункового травлення виникає пептична виразка шлунка або 12-палої кишки
Причини виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки-
Інфікування шлунка гелікобактеріями, гострий та хронічний психоемоційний стрес, нерегулярне незбалансоване харчування, закрита травма черепа, порушення режиму та характеру харчування, вплив місцевих фізичних, хімічних, термічних подразників, паління, алкоголь, лікарські засоби, що подразнюють слизову оболонку шлунка-саліцилати, глюкокортикостероїди, хронічне порушення дуоденальної прохідності.
Сприятливі фактори: спадкова схильність, дефіцит гастропроекторів, генетично обумовлена гіперпродукція соляної кислоти, низький соціально-економічний рівень життя, велика тривалість робочого дня.
Патогенез виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки:
Внаслідок дії етіологічного чинника виникають розлади, як загальних, так і місцевих механізмів нервової регуляції основних функцій шлунка і 12-палої кишки,що призводить до посилення активності кислотно-пептичного фактору і утворення виразки слизової оболонки(порушення рівноваги між факторами агресії і захисту.
Захисні фактори:
резистентність слизової оболонки гастродуоденального відділа (захисний слизовий фактор, активна регенерація, достатнє кровопостачання)
Достатня нервово-ендокринна регуляція.
Агресивні фактори:
Гіперпродукція соляної кислоти і пепсину внаслідок гіперплазії слизової оболонки фундального відділу, гіперпродукції гастрина,гіперреактивності обкладових клітин.
Травматизація слизової оболонки гастродуоденального відділу.
Бактерія не тільки призводить до вироблення соляної кислоти , а й робить гастродуоденальну слизову оболонку більш чутливою до її впливу і сприяє виникненню шлункової метаплазії, руйнування захисного муцину і утворення виразки.
Гастродуоденальна дисмоторика
Генетична схильність.
Найбільше значення має порушення захисних властивостей слизової оболонки гастродуоденального відділу,зменшення регенераторної можливості.
Кортіко-вісцеральна теорія Бикова К.М. і Курцина І.Т. (виникнення виразкової хвороби при порушеннях діяльності ЦНС-кори головного мозку). Згідно цієї теорії,кора головного мозку під впливом зовнішніх і внутрішніх причин посилає імпульси до шлунку і 12-палої кишки,які викликають спастичне скорочення судин,місцеве порушення харчування,а внаслідок цього перетравлення соком слизової оболонки.
Патанатомія:
Виразка шлунка частіше локалізується в пільоричному відділу і по малій кривизні, іноді в кардіальній частині. Вона має гострі края, набуває воронкоподібну форму, верхівка якої спрямована в глибину стінки шлунка. Виразка має форму шара або овальну форму,часто буває одиночна. Дно виразки покрито фібрином, слизом, розпавшими клітинами.
У дванадцятипалій кишці виразка найчастіше локалізується цибулині.
Клінічні ознаки виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки:
Основна ознака-больовий синдром,якщо біль ранній-виникає через 0,5-1 годину після вживання їжі-характерний для локалізіції виразки у шлунку,а якщо біль пізній, голодний-виникає через 1,5-2-3 години після вживання їжі характерний для виразки, що розташована у 12 - палій кишці.
Після блювання,їди,застосування лугів,тепла, холінолітиків біль зменшується або зникає. Біль характеризується добовою періодичністю ( посилюється у другій половині дня), сезонною періодичністю (посилення болю в осінньо-зимовий і весняний періоди),періоди болю змінюються безбольовими періодами. Біль має нарастаючий характер.
При виразці шлунку біль локалізується в епігастральній ділянці вище пупка. При виразці 12-палої кишки-в епігастральній ділянці праворуч від середньої лінії.
Для виразкової хвороби характерні також: блювання без попередньої нудоти на висоті болю і приносить полегшення, відрижка, апетит часто підвищений. Характерні закрепи.
Секреторна функція при локалізації виразки у шлунку не порушена, при локалізації у 12-палій кишці-підвищена.
Реакція Грегерсена (дослідження кала на приховану кров) часто позитивна.
Рентгенологічне дослідження: а) прямі ознаки-«ніша»( додаткова тінь до тіні шлунка –виразковий дефект, який заповнюється барієвою сумішшю)
б) косвені ознаки-посилена перестальтика шлунка, наявність у шлунку великого секреторного шару, пальцеподібне втягнення протилежної стінки шлунка, затримка барієвої суміші в шлунку понад 6 годин
ФГДС-наявність виразки.
Рубцювання виразки закінчується через 6-8 тижднів.
Ускладнення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки:
1. Кровотеча шлунково-кишкова
2.Перфорація
3.Пенетрація
4 .Малігнізація
5.Стеноз воротаря(пілоростеноз)
Шлунково-кишкова кровотеча.
При локалізації виразки у шлунку шлунково-кишкова кровотеча проявляється кривавим блюванням кольору кавової гущі,меленою,яка з’являється через 2-3 дня після кровотечі. Значна кровотеча може супроводжуватись колапсом:раптова слабкість,запаморочення,сухість у роті,задишка,пульс частий,АТ знижений,зниження гемоглобіну.
При локалізації виразки у 12-палій кишці-першими ознаками є симптоми колапсу,а пізніше-мелена.
Невідкладна допомога
Викликати лікаря (в стаціонарі)
Забезпечити фізичний та психічний спокій (суворий ліжковий режим). В залежності від стану-усадити або укласти хворого у ліжко. При відсутності блювання-дати ковтати шматочки льоду. Холод на надчеревну ділянку).
Гемостатична терапія: препарати місцевої дії-шматочки гемостатичної губки,розчин тромбіну, амінокапронову кислоту в середину. Внутрішньом’язово вікасол, дицинон в/в або в/м
Госпіталізація в хірургічний стаціонар на ношах
При значній кровотечі-переливання крові, антигемофільна плазма 100-200-мл, фібриноген 1-2 г, амінокапронову кислоту 5%-100-200 мл,кровозамінників: поліглюкін, реополіглюкін 400 мл, альбумін 100-200мл.
Перфорація (прободіння)шлунку.
Основна ознака: раптовий,кинджальний біль у надчеревній ділянці,супроводжується симптомами колапсу:блідість,холодний піт,пульс ниткоподібний,зниження АТ. Дихання поверхневе,прискорене.Живіт дошкоподібний,в диханні участі не приймає.Симптоми Щоткіна –Блюмберга-різко позитивний.
При рентгенологічному дослідженні виявляють серпоподібну тінь над печінкою.
Невідкладна допомога
Екстрена госпіталізація в хірургічне відділення.
Забезпечити фізичний і психічний спокій.
Міхур з льодом на живіт.
До огляду хірургом забороняється вводити анальгетики,давати всередину ліки,рідину.
Пенетрація
-це фіксація дна виразки спаювальним процесом до прилеглого органа (до підшлункової залози, жовчний міхур, товсту кишку або її брижу,печінки, сальника, печінково-дуоденальної зв’язки), що перешкоджає прориву виразки у вільну черевну порожнину.
Основна ознака-постійний больовий синдром, що нічим не купірується, блювання не приносить полегшення.
При пальпації-болісність, постійна напруга м’язів передної черевної стінки.
Лікування оперативне.
Малігнізація
-злоякісна трансформація виразки (частіше ті виразки,які часто не рубцюються).
Клінічні прояви:
Прогресуюче схуднення, блідість, депресія, поява синдрому малих ознак: загальна слабкість, погіршення апетиту, відраза до м’яса, риби, відчуття переповненого шлунка, важкості, тиснення під грудниною, слиновиділення, дисфагія, блювання.
Діагностика:
-Рентгенологічне дослідження
-Загальний аналіз крові: анемі, збільшення ШОЕ
-ФГДС-з біопсією: складки слизової оболонки з країв виразки потовщені
Стеноз воротаря (пілоростеноз)
В результаті загоєння виразки утворюється стеноз воротаря. Певний час він компенсує за рахунок підсилення моторної функції шлунка.Пізніше шлунок починає розширюватись і настає фаза декомпенсації.
Основні симптоми: біль постійний в животі, відрижка тухлим яйцем, блювання з’їденою напередодні їжею.
При різко вираженому стенозі хворий виснажений. При огляді живота в епігастральний ділянці можна спостерігати перистальтичні та антиперистальтичні скорочення шлунка, живіт здутий,при пальпації живота –шум плескоту.
Діагностика:
Рентгенологічне дослідження: затримка барієвої суміші
Лікування оперативне.
Лікування неускладненої виразкової хвороби
-Засоби,що пригнічують інфекцію-гелікобактерії пільорі-де-нол, тріхопол або тинідазол, оксацилін або ампіокс, амоксіцилін, фуразолідон, кларитроміцин.
комбіновані препарати: «Гастрофарм», «Гастростат».
-Інгібітори протонової помпи-омепразол, лосек, тимопразол, ланзопразол, омез.
-Блокатори Н2-рецепторів гістаміну: циметидин, ранітидин, фамотидин.
-Антисекреторні засоби: М-холіноблокатори: метацин, гастроцепін.
-Цитопротектори-засоби, що захищають слизову оболонку шлунку і 1палої кишки: вентер(сукральфат), енпростіл, де-нол
-Антациди і адсорбенти: альмагель, фосфалюгель, маалокс, вікалін, вікаір.
-Засоби, які поліпшують обмінні процеси і слизовій оболонці (репа ранти) - етаден, вітаміни групи В, солкосерил, оксиферріскорбон, облепіхова олія, олія шипшини.
-Засоби, що поліпшують рухомість шлунка і 12-палої кишки, знімають спазм-церукал, реглан, но-шпа.
-Снодійні і седативні
-Місцеві: лазеротерапія, кріотерапія, біоклей.
-Фізіотерапія-аплікації парафіном, озокерітом, УФ-опромінення, мінеральні та хвойні ванни, магнітотерапія, голкорефлексотерапія, гіпербарічна оксігенація, мікрохвильова терапія.
-Санаторій «Закарпаття»,»Моршин», «Березовські мінеральні води».
-Антацидна суспензія-(епікогель кишковий антисептик-інтетрікс).
Антихеліобактерна терапія:
-де-нол +омепразол+амоксицилін+кларитроміцин
-де-нол+метронідазол+амоксицилін
- де-нол +кларитроміцин+фамотидин
- де-нол+амоксицилін
Профілактика виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки:
-Відмова від паління, додержання режиму харчування, обмеження прийому лікарських засобів, що вражають слизову оболонку шлунка та 12-палої кишки. Для попередження рецидиву виразкової хвороби необхідно застосовувати перед сном притивовиразкові препарати: циметидин-400мг або ранітідін 150мг протягом року, або гастроцепін 50мг, вентер
- Ці препарати можна поєднувати з антацидними засобами (альмагель,фофалюгель). Санаторно-курортне лікування призначають хворим неускладненою формою виразкової хвороби у фазі ремісії. Дотримання правил гігієни харчування, дотримання правил особистої гігієни працівниками харчоблоків, закладів громадського харчування, періодичні профілактичні огляди, обстеження на бацилоносійство. Раціональне харчування: уникати переїдання, споживання сумнівних страв.
Рак шлунка - це злоякісна пухлина, яка розвивається із епітелію шлунка
Сприятливі фактори:
1. Передракові захворювання:
а) хронічний гастрит (із секреторною недостатністю )
б) виразкова хвороба шлунка
в) поліпоз шлунка
2. Порушення характеру та режиму харчування:
а) вживання гарячої і твердої їжі
б) вживання продуктів, які містять канцерогенні речовини
(смажені, копчені продукти, харчові барвники)
в) переїдання
3. Шкідливі звички:
а) паління
б) зловживання алкоголем
Клініка:
1. Ранні симптоми:
• немотивована слабкість та зниження працездатності
• втрата апетиту, відраза до м яса
• відчуття переповнення шлунка після їжі
• схуднення
• втрата інтересу до навколишнього
• наявність пухлинного процесу при гастроскопії
2. Більш пізні симптоми:
• біль у надчерев'ї
• нудота
• блювання
• прогресуюче схуднення (кахексія)
• наявність пухлинного утворення у ділянці шлунка при пальпації
• дефект наповнення або злоякісний рельєф слизової оболонки
шлунка рентгенологічно
• атипові клітини у шлунковому вмісті
3. Метастазування:
• лімфатичні вузли
• печінка
• яєчник
Ускладнення: шлункова кровотеча
Стадії: I стадія - пухлина невелика (діаметр до 2 см.), не виходить за межі підслизового шару, метастазів немає
II стадія - пухлина поширюється на підслизовий і м'язовий шари шлунка, але
не проростає у серозний. Можливі поодинокі метастази в реґіонарних зонах
III стадія - пухлина проростає у серозний покрив шлунка і поширюється на
сусідні органи. Є множинні реґіонарні метастази.
IV стадія - пухлина досягає значних розмірів, наявні віддалені метастази.
Методи діагностики:
1. Дослідження крові - стійка анемія, прискорення ШОЕ
2. Дослідження секреторної функції шлунка - зниження кислотності
шлункового соку, можлива наявність атипових клітин.
3. Дослідження калу на приховану кров.
4. Рентгенологічно - дефект наповнення або злоякісний рельєф слизової
оболонки шлунка.
5. Фіброгастроскопія з біопсією слизової оболонки для морфологічного
дослідження.
Принципи лікування:
1. Хірургічне лікування:
а) радикальне лікування тотальна або часткова резекція шлунка
б) паліативне - накладання гастроентероанастомоза, гастростоми.
2. Хіміотерапія - застосування протипухлинних засобів (фторурацил, фторафур)
3. Променева терапія.
4. Симптоматичне лікування:
а) анальгетики
б) протианемічні засоби
в) штучне харчування.
Профілактика:
1. Санітарно-просвітницька робота серед населення.
2. Систематичний комплексний онкопрофілактичний огляд населення віком
понад 35 років для виявлення ранніх стадій раку шлунка, передракових
захворювань.
3. Диспансерний нагляд за особами з передраковими захворюваннями.
4. Оперативне лікування поліпу шлунка, хронічної виразки, яка не піддається
консервативному лікуванню
Список літератури:
І.Основна:
1.Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. — К., 2010.
ІІ.ДОПОМІЖНА:
2.Швед М.І. Пасєчко Н.В.Терапія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2007
Коментарі
Дописати коментар