Викладач | Науменко Т.М. |
Предмет | Внутрішня медицина |
Група | 3 – А л/с |
Дата | 21.10.2020 |
Тема № 7 Практичне заняття | Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи, обміну речовин, опорно-рухового апарату |
СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Результати навчання:
Фахові компетентності:
-здатність
-назвати основні скарги та симптоми, характерні для захворювання ендокринної системи та особливості обстеження пацієнтів.
-перелічити методи діагностики опорно-рухового апарату, методи діагностики в разі порушення обміну речовин, методи діагностики захворювань ендокринної системи та їхнє значення.
-вміти проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи, обміну речовин, опорно-рухового апарату.
-продемонструвати визначення вмісту глюкози й ацетону в сечі експрес-методом.
-оцінювати дані лабораторних досліджень та основного обміну.
-засвоїти охорону праці під час роботи зі склом, приладами зі скла.
-продемонструвати:
-визначення вмісту білка, глюкози та кетонових тіл у сечі експрес-методами, оцінювання результатів;
-визначення вмісту глюкози в сечі
-підготовка пацієнта до визначення основного обміну.
-підготовка пацієнтів до глюкозуричного профілю.
.
Література:навчальна (основна, додаткова)
Основна:
1. Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. Київ., 2010.686с.
2. Медичні маніпуляції в алгоритмах: Підручник / Л.С. Білик / Тернопіль ТДМУ Укрмедкнига 2005.310с.
Додаткова:
1. Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум із внутрішніх хвороб у модулях. — Київ: Медицина, 2008.312с
2.Медсестринство у внутрішній медицині / За ред. В.В. Стасюка. — Київ: ВСВ Медицина, 2010. 536с.
Мотивація навчальної діяльності
Розпізнати хворобу можна тільки тоді , коли будеш знати її прояви , зміни в організмі, за якими можна зробити висновок, що людина хвора і на яку хворобу. Для виявлення і вивчення різноманітних проявів хвороби застосовують такі методи дослідження, як розпитування, огляд пальпація, перкусія і аускультація. Але, щоб встановити правильний діагноз і надати необхідну допомогу, фельдшер повинен дуже добре оволодіти методами обстеження.
Контроль вихідного рівня знань:
1). Назвати причини хвороб.
2). Перелічити види діагнозів.
3). Дати визначення:
- симптом;
- синдром;
- діагностика;
- діагноз;
- прогноз;
- внутрішня медицина;
-пропедевтика;
- етіологія;
- патогенез.
Формування професійних вмінь і навичок
Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи, обміну речовин, опорно-рухового апарату
ВМІТИ: I
1.Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи.
2. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями обміну речовин.
3.Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату.
ІI Удосконалення практичних навичок:
1.Визначення вмісту білка, глюкози та кетонових тіл у сечі експрес-
методами,оцінювання результатів.
2.Підготувати пацієнта до визначення основного обміну.
3.Підготувати пацієнта до глюкозуричного профілю.
Ознайомтесь з інструкцією №1
Ендокринна система
Щитоподібна залоза – візуалізується чи ні; пальпація – величина (не збільшена, збільшена – ступінь від 1 до 5), болючість, консистенція (м’яка, щільна), однорідність (наявність вузлів). Наявність екзофтальму та патологічних очних симптомів (Грефе, Мейбіуса, Штельвага).
В нормі щитоподібна залоза не візуалізується, об’єм її часток не більше фаланги великого пальця.
Незначне збільшення може бути характерним для нашого ендемічного щодо йододефіциту регіону, коли при пальпації вона м’яка, однорідна, не болюча. Наявність екзофтальму та інших спеціальних очних патологічних симптомів свідчить про тиреотоксикоз.
Обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи та обміну речовин:
1.Зібрати скарги:
¨ Спрага-яку кількість води випиває.
¨ Сечовиділення-кількість сечі,її колір.
¨ Апетит-підвищений,знижений.
¨ Свербіж шкіри-в яких частинах тіла.
¨ Підвищена збудливість,плаксивість,дратівливість.
¨ Швидка втомлюваність,апатія,сонливість.
¨ Серцебиття,біль у ділянці серця.
¨ Загальна слабкість,адинамія.
¨ Закрепи,проноси.
¨ У жінок дисменорея,безпліддя,мимовільні викидні.
¨ У чоловіків імпотенція,знижене лібідо.
¨ Біль у кінцівках,суглобах,головний біль.
2.Зібрати анамнез захворювання:
¨ Початок захворювання.
¨ Скарги .
¨ Чи звертався по медичну допомогу.
¨ Проведені діагностичні дослідження,їх результати.
¨ Установлений діагноз.
¨ Проведене лікування,його ефективність.
¨ Якщо захворювання хронічне,з’ясувати,чи часто виникали загострення,чи звертався пацієнт повторно по медичну допомогу.
¨ Чи перебував на диспансерному обліку.
¨ Чи отримував профілактичне лікування.
¨ Коли почалося останнє загострення.
3.Зібрати анамнез життя:
¨ Характер харчування.
¨ У жінок-початок менструацій,кількість вагітностей, пологів,їх перебіг.
¨ Психоемоційні травми.
¨ Професійні шкідливості.
¨ Участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
¨ Спадковість.
¨ Перенесені захворювання,особливо інфекційні.
¨ Вірусний гепатит,тифи,малярія,туберкульоз,венеричні захворювання.
¨ Алергологічний анамнез.
4.Оглянути пацієнта:
¨ Загальний стан.
¨ Свідомість.
¨ Стан харчування.
¨ Поведінка(непосидливість,розмахування руками,багата міміка,швидка мова,апатія,малорухомість,хрипкий голос)
¨ Зріст та співвідношення окремих частин тіла.
¨ Загальний розвиток(фізичний та розумовий стан)
¨ Шкіра та слизові(колір,вологість тощо).
¨ Волосся(ламкість,випадання,надмірний ріст на ногах).
¨ Нігті(ламкість).
¨ Очі(екзофтальм,блиск,набряк повік,пігментація навколо очей).
¨ Шия-збільшення щитоподібної залози.
Пальпація
. Поверхнева(орієнтована)пальпація щитоподібної залози: визначають щільність залози,характер її поверхні, наявність вузлів.
2. Глибока:
● чотири зігнутих пальці обох рук закладають за задні краї грудинно-ключично-соскоподібних м’язів,а великі пальці-за передні краї цих м’язів. Пацієнту пропонують робити ковтальні рухи,при яких залоза рухається разом із гортанню та переміщується між пальцями особи,яка обстежує.
● визначають рухомість щитоподібної залози при ковтанні,наявність або відсутність пульсації,болючість.
Одну частку щитоподібної залози пальпують шляхом натискування на щитоподібний хрящ з протилежного боку.
● перешийок щитоподібної залози пальпують ковзними рухами пальців по його поверхні в напрямку зверху вниз до ручки груднини.
Примітка: під час глибокої пальпації можна виявити навіть невеликі зміни в розмірах щитоподібної залози,які не виявляють при звичайній пальпації
План додаткових обстежень
Щитоподібна залоза:
¨ Кров на вміст гормонів(тироксину та трийодтираніну).
¨ Визначення основного обміну.
¨ УЗД щитоподібної залози.
¨ Сканування щитоподібної залози.
¨ Визначення поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою.
Підшлункова залоза:
¨ Визначення рівня глюкози в крові.
¨ Глікемічний профіль.
¨ Тест толерантності до глюкози.
¨ Визначення глюкози в сечі за добу.
¨ Глюкозурічний профіль.
¨ Експрес-методи визначення глюкози,ацетону,кетонових тіл у сечі та крові.
¨ УЗД підшлункової залози.
Гіпофіз:
¨ Визначення СТГ у крові.
¨ Визначення АКТГ у крові.
¨ Прицільна рентгенографія турецького сідла.
¨ Комп’ютерна томографія головного мозку.
Надниркові залози:
¨ Визначення альдостерону в сечі.
¨ Визначення 17-КС та 17-ОКС у сечі.
¨ Визначення 17-КС у крові.
Обстеження пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату:
¨ Суб’єктивні методи обстеження:
1.Паспортні дані.
2.Скарги на біль у дрібних суглобах кистей рук та ніг,кістках,м’язах,ранкова скутість у руках,припухлість суглобів,обмеження рухів,підвищення температури тіла, при деформуючому артрозі біль виникає при навантаженні на хворий суглоб і посилюється увечері.
¨ При ревматичному поліартриті – ”леткість”(летучість), швидка зміна ураження великих суглобів.
¨ При атеросклерозі артеріальних судин нижніх кінцівок хворі можуть скаржитись на біль у литкових м’язах.
¨ При остеоартрозі – хрускіт у суглобах,який виникає при рухах.
1.Анамнез захворювання:
¨ З якого часу вважає себе хворим.
¨ Захворювання починалось раптово чи поступово.
¨ Якими були перші прояви захворювання.
¨ З чим хворий пов’язує виникнення хвороби.
¨ Чи звертався за медичною допомогою.
¨ При хронічному захворюванні з’ясовують причину загострень.
¨ Результати обстежень,яке проводилося лікування(медикаментозне чи санаторно-курортне) та його ефективність.
2.Анамнез життя:
Є медичною історією життя хворого,збирається у певній послідовності:
Ø Біографічні дані(де і коли народився,де мешкав, особливості фізичного та психічного розвитку)
Ø З’ясувати проживання в регіонах ендемічних на ендемічний зоб(Крим,Карпати).
Ø у чоловіків з’ясувати де служив(вплив радіації)
Ø У жінок збирають гінекологічний анамнез (аборти,перебіг вагітності та пологів,перенесені гінекологічні захворювання та оперативні втручання)
Ø Трудовий анамнез:наявність професійних шкідливостей (хімічні речовини,робота в нічну зміну,наявність частих стресів)
Ø Побутовий анамнез:умови проживання,дохід сім’ї.
Ø Шкідливі звички:вживання алкоголю,наркотиків,куріння- є чинниками ризику багатьох захворювань внутрішніх органів.
Ø Спадковість:збирають відомості про прямих близьких родичів і чи живі батьки,якщо померли-причина смерті. Чи є діти і стан їхнього здоров’я. Збираються відомості про бабусь,дідусів та інших родичів.
Ø Алергологічний анамнез:чи всі ліки переносить,інші алергени(пил,пральний порошок,тощо).
Ø Перенесені захворювання і травми:часті ангіни зумовлюють розвиток ревматизму і гломерулонефриту.
Ø Епідеміологічний анамнез:контакт з хворими на інфекційні захворювання,переливання крові.
Огляд проводять за дотриманням певних правил:
v Використання денного світла,бічного освітлення.
v У теплому приміщенні,щоб можна було роздягнути і оглянути хворого.
v Дотримуватись певної послідовності огляду:
1. стан свідомості:ясний,сплутаний,ступор,сопор,кома.
2.загальний стан:задовільний,середнього ступеня тяжкості, тяжкий,вкрай тяжкий.
3. положення у ліжку:активне,пасивне,вимушене.
4.будова тіла:конституція.
5.стан шкіри:колір,наявність патологічних змін.
¨ Оцінюють поставу і ходу: у нормі постава пряма,хода тверда і бадьора,обережна хода з нерухомим або зігнутим наполовину тулубом свідчить про біль у попереку.
¨ При ревматоідному артриті – зміна суглобів кистей рук(ульнарна девіація-відхилення кистей рук у бік ліктя “ ласти моржа ”
¨ При деформуючому артрозі-вузлики Гебердена ( у ділянці 3-х між фалангових суглобів).
¨ При дослідженні кінцівок звертають увагу на їх симетричність,наявність набряків,змін трофіки.
¨ Стан тонусу м’язів можна визначити,виконуючи масивні рухи у всіх суглобах поперемінно і пальпуючи м’язи,по черзі згинаючи і розгинаючи кінцівки.
¨ Активні рухи вивчають при спостереженні за хворим , який проробляє нескладні гімнастичні вправи за командою фельдшера. При спостереженні можна виявити обмеження або відсутність рухів.
¨ Визначають м’язову силу шляхом активного опору пацієнта зусиллям фельдшера зігнути чи розігнути його кінцівки(статична сила) або сам хворий перемагає опір руки особи,яка проводить дослідження (динамічна сила).
Додаткові дослідження
1. Лабораторні:
§ Визначення в крові ревматоідного фактора
§ Антистрептолізину,антистрептогіалуронідази,антистрептокінази.
2. Інструментальні:
Біопсія синовіальної оболонки суглобів, ревматоідних вузликів.
Артроскопія.
Рентгенологічне дослідження.
Томографічне.
Пункція суглоба.
Удосконалення практичних навичок:
-проводити опитування пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи, обміну речовин, опорно-рухового апарату
-провести і записати загальний і місцевий огляд пацієнтів при цих
хворобах.
-методи діагностики опорно-рухового апарату
-методи діагностики в разі порушення обміну речовин
-визначення вмісту білка, глюкози та кетонових тіл у сечі експрес- методами, оцінювання результатів;
-підготовка пацієнта до визначення основного обміну.
-підготовка пацієнтів до глюкозуричного профілю.
-визначення вмісту глюкози в сечі
-підготувати пацієнтів до лабораторних та інструментальних досліджень
Взяття крові з вени для визначення глікованого (гліколізованого) гемоглобіну(НЬА1с):
- це відсоткове визначення сполучення гемоглобіну з глюкозою
Глікований гемоглобін відображає глікемію що має місце протягом періоду житгя еритроцитів в середньому 120діб.
3. Протипоказання після кровотечі, після гемотрансфузії
4. Місце виконання - маніпуляційний кабінет
5. Підготовка 1 (обладнання
1. Стерильні: лотки.шприц ємкість 20 мл, гол- ки,пінцет,ватні кульки,серветки,гумові рукавич ки.маска.
2. Пробірка з антикоаулянтом(ЕДТА).
3. На пробірці поставити № або наклеїти етикетку з даними пацієнта
4. Окуляри ( або захисний екран), фартух
5. Спирт70°
6. Аптечка «Атиснід» тонометр, фонендоскоп, про- тишоковий набір.
7. Направлення в біохімічну лабораторію.
8. Ємкості з дезрозчином.
9. Контейнер для транспортування крові.
Отримати згоду для проведення маніпуляцій
3. Маніпуляція проводиться вранці, натще.
Вимити руки з милом, одягнути стерильну маску, обробити руки шкірним антисептиком та одягти гумові рукавички, фартух, окуляри Забезпечується інфекційна безпека.
6. Алгоритм виконання •
Забір крові з вени проводиться за загально прийнятими правилами.
не торкаючись краю пробірки.обережно витисніть кров у пробірку з антикоагулянтом(ЕДТА) до мітки.
Закрийте її гумовим корком;
• кров обережно перемішайте легким похитуванням без утворення піни:
• спитайте у пацієнта про його самопочуття;
• оформіть направлення і відправте кров в біохімічну лабараторію в спеціальному контейнері. Положення залежить від стану хворого
Заключний етап 1.Дезінфекція використаного обладнання за загальноприйнятими правилами. 2.Вимити руки, висушити.
3. Зробити запис про виконання маніпуляцій.
4. Оцінка результату.
В нормі глікований гемоглобін 4-8% (малярний процент) або 3,89-5.83 млм/л.
Результати можуть розрізнятися між лабораторіями в залежності від методу який застосовують. Контроль в динаміці краще проводити в одній лабораторії або тим же методом.
Чим блище до норми кількість глікованого гемоглобіну.тим краще підібрана терапія
Взяття крові з вени для визначення рівня гормонів щитоподібної залози :
Мета: Діагностична: взяти кров з вени для визначення рівня гормонів щитоподібної залози 5 1. Підготовка обладнання:
Стерильні: лоток, шприц 20 мл., голки, пінцет в дез. розчині, гумові рукавички, маска, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, стерильні пробірки. Окуляри, спирт 70°, гумова подушка, гумовий джгут, рушник, клейонка, фартух, штатив для пробірок, аптечка «Антиснід», тонометр, фонендоскоп, направлення в лабораторію, протишоковий набір. За 2-4 тиж. виключити препарати які впливають на функцію щитоподібної залози.
Підготовка пацієнта:
1. Забір крові проводиться натще; з 8 до 10 год.; останнє вживання їжі за 10-12 год. до обстеження. Краще коли обстежуваний сидить.
2. Психоемоційний і фізичний комфорт (спокійний стан без перегрівання і переохолодження на протязі 30 хв. перед взяттям крові). Перед обстеженням виключити вплив алкоголю, утримання від паління.
3. Підготовка медичного персоналу за загальними правилами
Алгоритм виконання: Техніка виконання, як і при взятті крові на біохімічне обстеження.
Заключний етап:
1. Спитайте у пацієнта про його самопочуття.
2. Продезінфікуйте використання обладнання.
3. Оформіть направлення і відправте кров у біохімічну лабораторію.
4. Зробіть запис про виконання процедури. Взимку додержувати t°-го режиму при транспортуванні крові.
В нормі: Тироксин сироватки крові 32,2- 83,6 Трийодтироксин1,5- 3,8 моль/л
Проведення глюкозуричного профілю:
Обладнання З сухих чистих флаконів ємкістю 400 мл з кришечками, етикетки. Алгоритм виконання :
1. Попередьте пацієнта, щоб о 8 год. ранку він звільнив сечовий міхур.
2. Поясніть пацієнту, що до 8 год. ранку наступного дня він збирає сечу послідовно у 3 флакона:
1. 8 00 – 1400
2. 1400 – 1900
3. 1900 - 8 00 3.
3.Вранці наступного дня всі флакони- відправте в лабораторію з направлен ням.
4. Якщо не вистачає об’єму одного флакона, видайте додатковий із зазначенням терміну збирання.
5. Заключний етап: Оцінка результатів.
6.Дослідження слід повторити 2 рази на тиждень
-визначення вмісту глюкози в сечі
1. Для дослідження сечі на наявність цукру запропонуйте хворому збирати її протягом доби в спеціально виділений нічний сечоприймач. Тримати наповнений сечоприймач слід у прохолодному місці. Перед відправленням до лабораторії визначте й запишіть добовий діурез, перемішайте добову сечу, щоб рівномірно розподілився осад, що містить кристали солей і формені елементи, і лише після цього відлийте в чистий сухий флакон 200 мл сечі для дослідження.
3.Заповніть щоденники:
1). Назвати метод для дослідження щитоподібної залози.
2). За допомогою якого методу можна визначити функціональний стан щитовидної залози.
3). Кількість якого гормону в крові визначають для вивчення функціональної активності щитовидної залози.
4). Назвати методи діагностики ендокринних захворювань.
5). Назвати методи діагностики опорно-рухового апарату.
6). Скласти алгоритм: «Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями опоно-рухового апарату».
7). Скласти алгоритм: «Пальпація щитовидної залози».
8).Як проводиться пальпація щитовидної залози?
9).Дати визначення термінам:
-гіперглікемія
-гіпоглікемія
-глюкозурія
-гіперпротеінемія
-гіпопротеінемія
-глюкометр
-кетоацидоз
-гіпотиреоз
-гіпертіреоз
-екзофтальм
-полідіпсія
-поліфагія
-дисліпідемія
-остеопороз
-контрактура
-сколіоз
-лордоз
-кіфоз
-кіфосколіоз
-анкілоз
-ревматоїдний фактор
Коментарі
Дописати коментар